
Коваленко Володимир Сергійович, юрист з переговорів з банками та реструктуризації боргів. Сайт автора: https://lawmsb.com.ua.
Чому дзвінки від колекторів не припиняються самі
Головна помилка боржника — очікування, що колекторський тиск зникне сам по собі. Люди блокують номери, не беруть слухавку, інколи відповідають різко. Насправді колектор сприймає таку поведінку як слабку позицію. Тиск не зменшується, він лише змінює форму.
Колектори — це бізнесмени. Їхня модель побудована на постійному контакті і психологічному впливі. Якщо немає зовнішнього обмежувача, вони продовжують діяти. Саме тому без регуляторного втручання ситуація рідко змінюється на користь боржника.
Хто насправді контролює колекторів
Контроль за колекторською діяльністю в Україні покладено на Національний банк України. Це прямо передбачено Законом України «Про споживче кредитування», зокрема статтею 9, яка ввела поняття реєстру колекторських компаній і правила їхньої поведінки. Законодавець спеціально передав ці повноваження НБУ як фінансовому регулятору.
З мого досвіду, багато боржників помилково звертаються до поліції або пишуть скарги кредитору. Але саме НБУ має повноваження впливати на саму можливість колектора працювати на ринку. У реальному житті це означає реальний ризик для компанії, а не формальну відписку.
Які колектори підпадають під нагляд НБУ
НБУ контролює лише ті колекторські компанії, які офіційно внесені до реєстру. Саме ці компанії формально дотримуються закону і водночас найбільше бояться його порушити. З моєї практики, після повідомлення про підготовку скарги тон розмови змінюється майже одразу.
Якщо компанія працює «в тіні», скарга в НБУ може не дати результату. Але це вже сигнал, що потрібно змінювати стратегію захисту. Дуже важливо розуміти, з ким саме ви маєте справу, перш ніж обирати інструмент впливу.
За які дії НБУ реально реагує
Закон чітко регламентує, як колектор може контактувати з боржником. Заборонені погрози, тиск, введення в оману, використання образ, а також контакти з третіми особами без згоди. З мого досвіду, порушення трапляються значно частіше, ніж здається боржникам.
Колектори часто впевнені, що дрібні порушення залишаться без наслідків. Але саме системність таких дій і цікавить регулятора. Навіть кілька зафіксованих дзвінків можуть стати підставою для серйозного запиту з боку НБУ.
Як виглядає ефективна скарга
Ефективна скарга — це не емоційний лист. Це структурований документ. Дати, час, номери телефонів, короткий опис порушень, додані докази. З мого досвіду, саме такий формат змушує регулятора реагувати.
Багато разів я стикався з ситуаціями, коли люди писали скарги «від душі» і не отримували результату. Юридична мова завжди сильніша за емоційну. Скарга має говорити мовою закону, а не обурення.
Що відбувається після подання скарги
Після отримання звернення НБУ надсилає колекторській компанії офіційний запит. Від цього моменту ситуація змінюється. Компанія зобов’язана пояснити свої дії і підтвердити їхню законність. Це вже зовсім інший рівень відповідальності.
З моєї практики, саме на цьому етапі багато колекторів знижують активність. Дзвінки стають рідшими, тон — формальнішим. Це означає, що скарга вже спрацювала, навіть до фінального рішення регулятора.
Чи зупиняє скарга тиск повністю
Скажу чесно: не завжди і не миттєво. Але скарга різко зменшує простір для маніпуляцій. Колектор починає діяти обережніше, бо кожен крок може бути перевірений.
З мого досвіду, для боржника це ключовий момент. З’являється час. А час у боргових спорах — це ресурс, який дозволяє обрати подальшу стратегію: переговори, суд або інші правові механізми.
Скарга в НБУ та суд: різні інструменти
Скарга до НБУ не вирішує питання боргу по суті. Вона вирішує питання поведінки. Суд, навпаки, вирішує саме спір про гроші. Ці інструменти доповнюють один одного, а не конкурують.
З мого досвіду, правильна послідовність дій часто дозволяє уникнути ескалації конфлікту. Починати зі скарги — означає спочатку зупинити тиск, а вже потім вирішувати борг.
Міфи, які заважають боржникам
Один з найпоширеніших міфів — «скарга нічого не дає». Дає, якщо вона правильно оформлена. Інший міф — страх помсти. Колектори не зацікавлені ризикувати своїм статусом. Вони бояться регулятора значно більше, ніж боржника.
Наші клієнти часто дивуються, наскільки швидко змінюється ситуація після перших юридичних кроків. Це результат не випадковості, а правильно обраного інструменту.
Погляд правової науки
Українські правники неодноразово наголошували, що ефективне фінансове регулювання неможливе без стримування сильнішої сторони. Доктор юридичних наук Станіслав Шевчук у своїх наукових роботах звертав увагу, що право має не лише формально дозволяти, а й реально захищати. Саме цей підхід лежить в основі регуляторної моделі НБУ.
Скажу вам особисто: скарга в Національний банк України — це не формальність і не «остання надія». Це робочий інструмент, якщо ним користуватися правильно. Ця інформація, особисто для вас, щоб повернути контроль над ситуацією. Ті, хто переходять від страху до юридичних дій, майже завжди бачать результат.
Коваленко Володимир Сергійович, юрист з переговорів з банками та реструктуризації боргів. Сайт автора: https://lawmsb.com.ua.

