Костянтинівка поєднує серця. Історія кохання Андрія і Ріти

14 лютого святкують День Святого Валентина - це чудове свято, коли говорять про любов своїм коханим. У цей день закохані дарують один одному подарунки, влаштовують сюрпризи, освідчуються в коханні, роблять пропозицію руки і серця.

На честь цього свята хочемо розповісти вам історію кохання подружжя із Костянтинівки.

Андрій працює в ДСНС інспектором відділення із запобігання надзвичайним ситуаціям, Ріта - вчителькою в Іллінівській школі.

Пара познайомилася ще в підлітковому віці, їй було 13, йому – 15. Згадують, що це не було кохання з першого погляду, їм знадобився час, щоб закохатися.

«Ми гуляли в одній компанії та жили в сусідніх будинках . Познайомилися, коли мені було 13 років. І це була відраза з першого погляду. Ми геть не сподобались один одному зовнішньо, але згодом цей активний, дотепний спортсмен підкорив моє серце» - зізналася Ріта.

«Назвати наші стосунки "кохання з першого погляду" дуже важко, точніше неможливо. Вона здалася мені занадто високою, занадто худою з натяками на починаючу неформалку. Але ми гуляли в одній компанії, тому часто спілкувалися. Згодом я побачив багато спільного між нами і закохався» - Андрій.

Хлопець розказав, що на побачення, у традиційному понятті вони не ходили, але іноді влаштовували один для одного романтичні зустрічі.

«Пам'ятаю один з перших наших романтиків. Це було за моїм домом, ми просто неба розстелили килимок, запустили в небо червоний палаючий тайський ліхтарик, і весь вечір до ночі дивилися на зірки».

Ідеальним для Ріти було інше побачення: «Ідеально, як на мене, сидіти на березі моря, пити вино, слухати шепіт хвиль та дивитись на зірки. На мій погляд , це найромантичніший час, що ми проводили разом».

Крім романтичних побачень, закохані дарували один одному подарунки та влаштовували сюрпризи. Андрій розказав, що одного разу зробив подарунок, який наступного дня довелося поміняти.

«Не пам’ятаю на яке свято, але я подарував їй набір господарки: міксер, блендер, комбайн. Коли Вона його побачила, то зробила вигляд що задоволена, але на наступний день ми вже йшли у магазин міняти на плойку та фен. Аргументом було те, що вона ще дуже молода для таких подарунків. Пройшло 2 роки і Ріта сумувала за комбайном, якого не було».

Як в кожних стосунках у пари були труднощі. Після закінчення школи вони поїхали вчитися у різні міста, вона - в Донецьк, він – у Черкаси. Довгих чотири роки підтримували стосунки на відстані.

Дівчина згадує: «Андрій приїжджав на два дні раз на кілька місяців, влітку на місяць. Майже ніхто не вірив, що ми зможемо витримати та зберегти наші стосунки. Але минув час і ми почали жити разом, а відстань нас тільки зробила «ближче». Вважаю, це супер геройська історія».

Щире кохання, повага, взаєморозуміння, близькість душ, схожість характерів допомагають парі бути разом на одній хвилі.

Вона цінує в Андрієві: «Найважливіше для мене те , що з ним мені завжди комфортно. Це та людина , яка зранку приготує сніданок, буде доглядати під час хвороби , підтримає у будь-якій ситуації , дасть пораду та допоможе. Я ціную в ньому мужність, доброту, надійність , вірність і почуття гумору».

Він цінує в Ріті: «Я ціную жіночність, уважність, щире кохання до мене, повагу, красу, мудрість, цілеспрямованість, багатогранність».

Ріта згадує день, коли Андрій зробив їй пропозицію.  Це сталося в день народження її коханого.

«Це трохи кумедна історія. Зробив пропозицію на свій день народження. Напередодні ввечері він сказав, що пішов у гараж, його досить довго не було. Я почала переживати та зателефонувала. Слухавку не брав, але я почула знайому мелодію за вікном. Побачила, що він щось пише на асфальті (до цього весь час казав, що тільки дурні пишуть зізнання під вікном).

Отже , я одразу щось запідозрила. Зранку побачила напис: «Сьогодні найкращий день» (мабуть , так людина чекала на свій день народження). Весь день була окрилена та чекала моменту Х.

Ввечері, коли збиралися до ресторану, весь час намагалася розгледіти на його штанях обриси коробочки, але нічого не помітила і навіть почала сумніватися.

Ми зібралися з батьками та друзями, привітали Андрія. Аж раптом, винуватець свята взяв слово, говорив компліменти, потім кудись вийшов. Повернувся з букетом троянд та каблучкою, став на коліно та попросив моєї руки. Подруга плакала, а я чомусь нервово сміялася та впевнено сказала :«Так».

Вже п’ять років одружені та щасливі чоловік і дружина. Родина Поліщуків має спільне хобі, разом підвищують рівень знань з англійської. Планують подивитися світ, люблять подорожувати, подорожі у закоханих стоять на першому місці.

«Нам цікаво пізнавати щось нове. Зараз хочемо разом досліджувати Італію, їсти джелатто та насолоджуватися лагідним італійським сонечком. Плануємо відвідати Рим, Ватикан, Флоренцію, Венецію, Пізу».

Вітаємо з Днем закоханих!В цей чудовий день бажаємо щастя.

Нехай Валентин, як в добрій казці,

Подарує парам щастя,

А Амурчик у намисті

Принесе кохання чисте.