• Головна
  • Реформи, армія і безвіз: чого досягла Україна після Майдану
15:18, 22 листопада 2019 р.

Реформи, армія і безвіз: чого досягла Україна після Майдану

Реформи, армія і безвіз: чого досягла Україна після Майдану

21 листопада в Україні відзначали День гідності та свободи. Саме в цей день тисячі українців зібралися на Майдан, аби висловити свою думку про те, що країні треба рухатись в бік європейської інтеграції.

Європейська інтеграція – це не тільки ставити підпис в документі про асоціацію з Європейським союзом. Це докорінні зміни усіх сфер держави, які ще довго у часи Незалежності продовжували працювати за радянським зразком.

То що ж саме змінилося чи почало змінюватися з того часу, коли закінчився Майдан? І якими досягненнями може пишатися Україна?

Реформи

Реформа поліції

За часів Майдану та на початку війни з Росією довіра до правоохоронних органів знаходилася на критично низькому рівні. Тому виникла необхідність міняти міліцейську систему.

Одним з перших етапів було створення Патрульної поліції замість Державної Автоінспекції та Національної поліції – замість міліції у 2015 році. Головна мета реформи була в тому, щоб люди перестали боятися правоохоронців та сприймати їх як осіб, які карають. Патрульна та Національна поліція мали стати органами, які допомагають, і куди люди не бояться звернутись по допомогу в будь-який час. Також передбачалося, що після початку реформи заступити на лави поліції буде простіше.

Також в рамках цієї реформи були створені Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро – правоохоронні органи, які відповідають за корупційні злочини посадовців. Окремо в 2016 році було створено Державне бюро розслідувань, хоча запрацювало воно тільки в 2018 році.

Судова реформа

Судова реформа в Україні стартувала у 2016 році. Вона вимагала внесення змін до Конституції України, а також до низки законів, пов’язаних із системою судочинства.

Одним із основних кроків стало усунення Верховної Ради від питань призначення та звільнення суддів. Ці повноваження поклали на Вищу раду правосуддя – незалежний орган судової влади. У рамках реформи судову систему України було скорочено до трьох рівнів. Багато уваги приділили кадровим питанням з метою подолання корупції серед суддів та підвищити довіру населення до представників цієї професії, було утворено Громадську раду доброчесності. 

Окремим суддям підвищили грошову винагороду, також реформа мала за собою нести зміни у кваліфікаційному оцінюванні суддів, введення "адвокатської монополії", перехід до електронного судочинства та деякі інші пункти.

Медична реформа

Впровадження Медичної реформи розпочалося у 2018 році з первинної ланки. Головний принцип реформи – «гроші йдуть за пацієнтом». На першому етапі реформи пацієнти підписували декларації із сімейними лікарями або педіатрами. Це дало змогу будувати принципово нові стосунки із сімейним лікарем, не стояти в довгих чергах та отримувати консультації дистанційно – через месенджери, наприклад. Також підписавши декларацію пацієнти можуть отримувати послуги первинної медичної ланки безкоштовно.

Далі стартувала реформа швидкої допомоги та вторинної ланки. Одночасно із цим відбувається перехід на електронний документообіг: медичні картки, журнали, рецепти, лікарняні листи.

Реформа освіти

Комплексна реформа «Нова українська школа» розпочалася теж у 2018 році з початкових класів. Це, в першу чергу, кабінети з принципово новим обладнанням та оснащенням, розділені на декілька зон: парти на одну людину, смарт-дошки, дидактичні матеріали, зони для ігор та відпочинку.

Головний принцип реформи – більше практики та менше зайвої, непотрібної інформації, яка потім ніде не знадобиться. Відмінність від старої системи в тому, що дитина не повинна ганятися за гарними оцінками та боятися власних помилок. Діти повинні вчитися висловлювати власну думку, а вчителі – сприймати цю думку і не нав’язувати власну. Тобто вчитель і учень повинні будувати відносини на принципах партнерства, а не підпорядкування.

Пенсійна реформа

У жовтні 2017 року Верховна Рада ухвалила пенсійну реформу, частина з положень якої набула чинності 1 січня 2018 року. Зокрема, суттєво збільшився мінімальний необхідний стаж роботи для отримання пенсії за віком – з 15 до 25 років.

У майбутньому щороку мінімальний стаж буде збільшуватися на 1 рік. До 2028 року він має сягнути 35 років для чоловіків і 30 років – для жінок.

При цьому вік виходу на пенсію залишається незмінним – 60 років. Якщо стаж є меншим за 25, але більшим за 15 років, вийти на пенсію можна буде у 63 роки.

Територіальна реформа

Децентралізація – одна з тих реформ, які можна назвати успішними, хоча зараз процес формування об’єднаних територіальних громад відбувається не так активно.

Сенс її в тому, що найближчою владою до звичайних українців є органи місцевого самоврядування (міські, селищні, сільські ради). Тож саме вони повинні мати повноваження та кошти на вирішення питань місцевого рівня.

Територіальні громади сіл (селищ, міст) можуть об'єднуватися і здатні самостійно або через органи місцевого самоврядування забезпечити послуги в сфері освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури.

Головна перевага об'єднання - наявність бюджету, яким громада може розпоряджатися самостійно. Тим територіальним громадам, які об'єдналися першими, держава надавала субвенцію на розвиток інфраструктури. Об'єднані громади отримали можливість самостійно контролювати витрати і шукати джерела доходів.

Безвіз

З 11 червня 2017 року українці, які мають біометричні закордонні паспорти, отримали змогу подорожувати Європою без оформлення візи. Безвізовий режим діє на всі країни Європейського союзу, окрім Великобританії та Ірландії, які мають особливі умови в Шенгенській угоді. Також безвіз діє на територіях ОАЕ, Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії, Колумбії, Еквадору та Домінікани. За два роки українці з’їздили до Європи 42,6 млн разів.

Відродження армії

Якщо згадувати період визволення Слов’янська від проросійських терористів, то на той період українська армія, можна сказати, не мала озброєння та екіпірування – тоді ситуацію рятували волонтери. В бюджеті 2013 року на армію виділяли 19 млрд. гривень, в 2019 році військовий бюджет склав більше 100 млрд гривень.

З 2014 по 2018 рік кількість бойових частин Збройних сил зросла з 99 до 143. Штатна чисельність Збройних сил з 2013 по 2018 рік збільшилася зі 168 тисяч до 255 тисяч осіб.

Збільшилася зарплата військових, виріс рівень престижності професії військового та довіри до української армії. Також військова служба стала офіційно доступною для жінок.

Зміна напрямку торгівлі в бік Заходу, а не Росії

У кінці 2013 року головним торговим партнером України залишалася Росія. До країни-агресора ми експортували товарів на 14,7 млрд. доларів, до Європи – приблизно на 16 млрд. доларів. На кінець 2018 рокі експорт до Росії склав близько 4 млрд. доларів, до країн ЄС – 20 млрд. доларів. Відсоток ЄС у торгівлі склав трохи більше 40%.

Томос

6 січня 2019 року у Стамбулівідбулась визначна для України подія- Вселенський патріарх Варфоломій передав митрополиту Київському і всієї України Епіфанію томос про автокефалію Православної Церкви України.

Томос затвердив церковну незалежність українських православних віруючих від релігійного центру, розташованого в Москві. Російська Федерація веде проти України неоголошену гібридну війну не тільки за допомогою зброї, інформаційних або економічних атак, але і релігійних інструментів, зокрема пропаганди релігійної нетерпимості в так званій «ЛДНР». Саме тому цей документ є важливим не тільки для православних або християн інших конфесій і деномінацій, а й для представників інших релігій.

Ассоція з ЄС

Угоду про Асоціацію між Україною та Європейським союзом підписали у 2014 році. Спочатку запрацювала її частина, яка стосується зони вільної торгівлі. У 2017 році угода запрацювала в повному обсязі. Документ передбачає поступове політичне та економічне зближення, однак не гарантує, що Україна стовідсотково стане членом ЄС.

Мовні квоти

Був прийнятий закон про мовні квоти на телебаченні та радіо. Коли завершився перехідний період, кількість української музики на радіо збільшилася приблизно до 40%, а передач – до 60%. Згідно закону, обсяг мовлення українською мовою загальнонаціональних каналів має сягати 75%, а місцевих - 60%.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Слов'янськ #Дружківка #Костянтинівка #новини #Майдан #безвІз #реформи #ЄС
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
live comments feed...