13:26, 15 серпня 2019 р.
Підсумки вступної кампанії 2019
Вступна кампанія в Україні завершилася і вже підійшов до закінчення процес зарахування вступників. Цього року понад 60 тисяч абітурієнтів отримало рекомендації на бюджетне місце, а рекордсменами за кількістю поданих заяв стали Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет Івана Франка та Київський політехнічний університет імені Ігоря Сікорського.
Результати вступної кампанії 2019 року проаналізували журналісти сайту LB.ua.
Читайте: В які університети вступають українці. Рейтинги найпопулярніших та найкращих ВУЗів України
До 1-го серпня усі, хто був рекомендований на бюджет, мали віднести в університети оригінали своїх документів. Якщо вступник цього не зробив – його рекомендація анулювалась. Також 9-го серпня закінчилося переведення на “вакантні місця” держзамовлення тих, хто раніше був рекомендований на контракт. Терміни підписання договорів про платне навчання кожен університет визначає самостійно.
Фото: Макс Левин
Філологія не інженерія
Цьогорічна вступна кампанія дивує різноманітністю прохідного балу – від найвищого 195-ти на “Філологію” до мінімального 101-го на заочну форму бакалаврату з “Механічної інженерії”. Найпопулярнішими серед абітурієнтів бакалаврату стали гуманітарні спеціальності: міжнародні відносини та право, журналістика, політологія, культурологія, історія та археологія, а також стоматологія та медична психологія. Натомість факультети математики, фізики, астрономії чи будівництва, як і попередні роки, отримали вступників з невисокими прохідними балами. Наприклад, прохідний бал на спеціалізацію бакалавра денної форми навчання “Фізика” – 116, “Хімія” – 111,“Математика” – 110. На бюджет можна було подати 7 заявок на 4 спеціальності; кількість заяв на контракт, як і раніше, була необмежена.
Читайте: Самый высокий конкурс в вузы был на международное право, политологию и стоматологию
– Прохідні бали низькі там, де низьким є конкурс, наприклад, на умовне “Гірництво” зарахованих менше, ніж бюджетних місць, – пояснює директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний. В таких умовах на навчання за державний кошт можуть потрапити люди, які взагалі не знають фізики та математики.
Втім, вибір абітурієнтів не дуже корелюється зі списком найзатребуваніших професій. З тих, які потребують вищої освіти на сьогоднішній день це бухгалтери, лікарі, вчителі, спеціалісти державної служби, економісти, провізори, інженери та фармацевти. Професіями майбутнього експерти називають урбаніста-еколога, дизайнера емоцій, IT-медика, біоетика, космобіолога та архітектора живих систем.
Читайте: Попит vs популярність: які спеціальності обирає молодь цього року
З новинок вступної кампанії – розширений перелік спеціальностей, куди потрібен іспит з іноземної мови на магістратуру, серед них: “Музеєзнавство, пам’яткознавство”, “Гуманітарні науки” (крім спеціальності “Філологія”),“Богослов’я”, “Інформаційні технології”, “Менеджмент соціокультурної діяльності”. Пороговий бал “склав/не склав” – 12, проте 17 677 з 55-ти тисяч вступників не змогли його подолати.
– Навіть з таким низьким рівнем тестів, маємо силу силенну абітурієнтів, які вилітають і не можуть їх скласти, – каже аналітик. – Це добре демонструє, що в нас за чотири роки бакалаврату люди не просто не здобувають навичок іноземної мови, вони втрачають навіть те, що мали до вступу в університет.
Державне недозамовлення
У червні МОН повідомило, що державне замовлення на бакалаврські програми зросте майже на тисячу додаткових бюджетних місць; зростання пов’язане з більшою кількістю випускників шкіл, а не з затребуваністю на ринку праці. Істотно підвищилась кількість державних місць у галузі “Освіта”; наприклад, у педагогіці в галузі середньої освіти, зокрема на спеціальності “Середня освіта (українська мова і література)” Міністерство додало 116 місць; разом на цю спеціальність було виділено 976 бюджетних місць. Загалом на напрямок “Філологія” подано 65 419 заяв. У той же час на інженерні та природничі спеціальності, зокрема “Транспортні технології (автомобільний транспорт)” бюджетне замовлення було збільшено на 123 місця, “Річковий та морський транспорт” на 84, “Гірництво” – 39, “Біомедичну інженерію” – 17; “Математика” та “Географія” – 10.
– Ви можете вступити без проблем, конкурс нижчий, ніж 15 років тому, але не отримаєте належної якості вищої освіти в більшості випадків, – пояснює Стадний. – І тут ми вже говоримо про речі, яких не бачать вступники, бюджетне місце лише вершина айсбергу, а під водою знаходиться вся проблема, – грошей для цих бюджетних місць ми виділяємо недостатньо, – додає експерт.
У реальності, якщо співвідносити між собою не просто число державного замовлення з року в рік, а число державного замовлення і кількість людей, які вступають, висновок один, – конкурс падає.
– У 2005-2006 роках у середньому по країні на кожне бюджетне місце претендувало трішки менше, ніж 4 людини, а зараз – 2,5-6, – розбирає Єгор Стадний. – Для багатьох людей, які дивляться на конкурс лише хайпових-трендових спеціальностей, мої слова будуть видаватися злим жартом, бо вони там бачать перед собою умовно 300 бюджетних місць, а вступників при тому 20 тисяч. Проте якщо брати загалом всі обсяги державного замовлення, то зараз конкуренція на вступі значно нижча.
У вічних пошуках коштів
Врешті, щороку виникає ряд схожих між собою запитань: “А скільки держава може профінансувати?”, “Яка є реальна статистика затребуваних професій?”, “Чому так багато гуманітаріїв і де шукати технарів?”. Процеси виділення коштів з державного бюджету та кількість бюджетного замовлення між собою абсолютно не пов’язані, попри те, що цьогоріч на бакалаврат (денну та заочну форму) було виділено 79 854 місця.
– У державному бюджеті в нас на всіх студентів всіх років, у всіх університетах різних профілів (медичні, військові, міносвіти, мінкультури) виділяється приблизно 30 мільярдів на рік. Це не лише вступники цьогорічні, а всі курси, – зазначає експерт. – На одного студента-бюджетника припаде близько 45 тис гривень, але цього недостатньо, на деяких спеціальностях, які потребують обладнання та лабораторій, потрібно у два або навіть у три рази більше коштів.
– Ситуація стає ще складнішою, якщо згадати, що насправді за цими бюджетними місцями і за цими грошима криються ставки викладачів, – додає Єгор Стадний. – І тут ми підходимо насправді до кореня питання - ставки викладачів. Тому що держава - це один великий бухгалтер, який виплачує зарплату десь для 70-80 тисячам професорів та викладачів, ще якась частина фінансується за рахунок грошей контрактників.
– Маємо сказати непопулярну річ викладачам та суспільству: або викладачів стане менше, а їхні зарплати вищі, або ми й далі будемо платити по 7 тис грн доценту. Є ще один сценарій – у системі вищої освіти з’являться додаткові 20-25 млрд грн на рік, і тоді зарплати можна буде підвищувати без звільнень, – підсумовує Стадний. – Однак я особисто мало вірю в цей сценарій, адже в Держбюджеті таких коштів немає і не буде, бізнес теж не має таких коштів, а головне не дуже довіряє нашій системі вищої освіти.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
10:07
11 листопада
20:20
8 листопада
15:22
8 листопада
live comments feed...