День пам’яті та примирення в Україні

8 травня в Україні - День пам’яті та примирення. 

8 - 9 травня в багатьох країнах світу згадують події Другої світової війни, адже це найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей. Війна для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз.

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття.

Війна розпочалася 1 вересня 1939 року із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945-го капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана атомна зброя. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 мільйонів солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 мільйонів осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

Історія

СРСР вступив у Другу світову війну 17 вересня 1939 року на боці нацистської Німеччини. В цей день радянські війська вступили в Польщу на допомогу німецьким та окупували Західну Україну та Західну Білорусь. Протягом двох років Москва була союзницею Берліна.

Нацистсько-комуністичний союз був зруйнований 22 червня 1941 року німецьким вторгненням у СРСР. Протягом року з початку німецько-радянської війни Україна була окупована військами Третього Райху, вигнання нацистів розпочалося восени 1943 року і завершилося наприкінці 1944-го. Український напрям був головним на Східному фронті: тут діяло від 50 до 75 % всіх дивізій Вермахту і половина всіх радянських сил.

Нацистський окупаційний режим в Україні був одним із найжорстокіших у світі. Безпосередньо своїми руками або із залученням “добровільних помічників” із числа місцевого населення нацисти знищили 1,5 мільйона українських євреїв і 20 тисяч ромів.

Після вигнання нацистів і їхніх союзників з території України, Червона армія, в складі якої перебували й українці, здійснила низку наступальних операцій вже на території Європи. Серед них: Белградська (1944 рік), Будапештська (1944–1945 роки), Вісло-Одерська (1945 рік), Віденська (1945 рік), Берлінська (1945 рік), Празька (1945 рік).

Під час Яссько-Кишинівської операції 1944 року і наступних бойових дій радянські війська розбили 18 дивізій противника, вигнавши німецькі угрупування з Румунії. У ході визволення Польщі було розгромлено понад 170 німецьких дивізій. Однією із завершальних стратегічних операцій на європейському континенті стала Берлінська операція радянських військ, коли останні захопили столицю Німеччини. Ця операція тривала 23 дні – з 16 квітня по 8 травня 1945 року, впродовж яких радянські війська встигли просунутися на захід на відстань від 100 до 220 км. Зокрема, для штурму Берліна радянське керівництво спрямувало війська 1-го, 2-го Білоруських і 1- го Українського фронтів. У ніч на 1 травня 1945 року лейтенант Олексій Берест разом із Мелітоном Кантарія та Михайлом Єгоровим встановили прапор Перемоги над райхстагом.

Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини було підписано у Реймсі о 02:41 7 травня 1945 року. Проте на вимогу представника СРСР генерала Івана Суслопарова США та Велика Британія погодилися відкласти публічне оголошення капітуляції, щоб Радянський Союз зміг підготувати іншу церемонію в Берліні (Сталін прагнув підписання капітуляції саме в захопленому ним Берліні). В СРСР на інформацію про капітуляцію 7 травня наклали заборону. Причина – Суслопаров підписав акт, не маючи директив із Москви. Інструкція з Кремля на той час не прийшла.

8 травня 1945 року о 22:43 за центральноєвропейським часом або 9 травня о 00:43 за московським у берлінському передмісті було підписано другий Акт про капітуляцію Німеччини.

Попри двічі підписаний акт, на фронті все ще тривали бої. Так, останні групи німецьких військ в Австрії було ліквідовано тільки 19 травня.

“Наш підрозділ вже захопив резиденцію Гіммлера. Ми розташувалися у підвальному поверсі. До нас спустився комбат і начальник штабу. Весь підрозділ вишикували. Запитали, чи є добровольці підняти прапор над райхстагом? А хто захоче ризикувати своїм життям в кінці війни? Командир розвідки наказав Єгорову та Кантарії вийти зі строю. Очолив групу лейтенант Олексій Берест. Мілетон Кантарія став протестувати, але вибору не було: або вперед на райхстаг, або військовий трибунал. Їм вручили прапор у чохлі. Замполіт батальйону 24- річний Олексій Берест був високого росту, здоровенний, йшов попереду і прокладав дорогу прапороносцям. Він першим піднявся на дах і витягнув туди Єгорова та Кантарію. Троє людей встановлювали прапор над райхстагом. Це сталося 30 квітня 1945 року приблизно о десятій вечора”. Зі спогадів Петра Савича – учасника штурму райхстагу.

Наслідки

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Найтяжчі – демографічні. Війна й окупація призвели до різкого, катастрофічного зменшення кількості населення, значних деформацій у його національному, статевому, віковому та професійному складі. 

Сукупні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років наразі оцінюються у 8–10 мільйонів осіб. За підрахунками вчених, Центральна, Південна та Східна Україна втратила 30% населення, Галичина – 22%, Волинь і Полісся – 12%. Для поповнення демографічних втрат воєнного періоду республіці знадобилося близько 25 років. Разом із тим, Друга світова війна повністю змінила етнічне обличчя українського суспільства. З України практично зникли такі національні меншини як німці, кримські татари, українські євреї. Натомість, кількість росіян із довоєнних 4 мільйонів за перше повоєнне десятиліття зросла до
7 мільйонів осіб.

Довідка про мак пам’яті в сучасній Україні

Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з другого – кривавий слід від кулі. Поруч із квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни – 1939–1945 – та гасло "Пам’ятаємо. Перемагаємо".

Читайте: Запрет на георгиевские ленточки и советскую символику. Полиция Славянска предупреждает

Джерело: Український інститут національної пам’яті

Слов’янськ Дружківка Костянтинівка новини День пам’яті та примирення 8 травня 9 травня
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
12 дуже добре
Автор
12
(1 оцінка)
Актуальность
12
(1 оцінка)
Изложение
12
(1 оцінка)
Я рекомендую
1 людина рекомендує

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Набір триватиме з 15 липня до 9 серпня. Кандидати, які мають вищу освіту, можуть реєструватись на посади дільничного офіцера поліції або оперуповноваженого. Особи з вищою юридичною освітою можуть проходити конкурс на посади слідчих.  Особи, які здобули повну загальну середню освіту, можуть проходити відбір на посади помічників слідчих, помічників оперуповноваженого, помічників дільничного офіцера поліції та поліцейських батальйону конвойної служби. Основні...
Суспільство
Сьогодні, 16 липня, в Україні набув чинності Закон про українську мову.  Два місяці тому в офіційному парламентському виданні "Голос України" був опублікований текст Закону. Читайте: Закон про Українську мову опубліковано в офіційному парламентському виданні Закон, що має назву «Про забезпечення функціонування української мови як державної», гарантує позиції української мови у державному управлінні, сфері послуг, освіті й медіа. Він також передбачає відпов...
Суспільство
На території Костянтинівського району, 21 липня 2019 року, працюватиме 31 виборча дільниця. Дільниця № 140246. Адреса виборчої дільниці: вул.Центральна, 8Б, с-ще Довга Балка, Костянтинівський р-н, Донецька обл., 85140 (районний будинок культури, фойє). Межі дільниці: с-ще Довга Балка, с-ще Розкішне. Дільниця № 140247. Адреса виборчої дільниці: вул.Квіткова, 13, с.Степанівка, Костянтинівський р-н, Донецька обл., 85141 (сільський клуб, фойє). Межі дільниці:...
Політика
Сьогодні ми публікуємо заключну частину матеріалів про кандидатів та їхні передвиборчі програми, щоб познайомити вас з тими людьми, які планують стати депутатами 49 виборчого округу, до якого входить Костянтинівка, Костянтинівський район, Дружківка і Покровський район. Матеріал не є рекламою. Головна мета - ознайомлення з кандидитами в депутати від 49 округу. Від 49 округу в депутати балотуються 19 кандидатів. У попередніх публікаціях ми вже познайомили ва...
Суспільство
На території Костянтинівки в день виборів народних депутатів України, які відбудуться 21 липня 2019, працюватиме 39 виборчих дільниць. З них 37 звичайних та 2 спецільні. Стаття за темою: Як перевірити себе у списку виборців Звичайні виборчі дільниці: Дільниця № 140930. Адреса виборчої дільниці: вул.Преображенська, 60, м.Костянтинівка, (школа №16, хол 1, 1-й поверх). Межі дільниці: м.Костянтинівка – вул.Батумська, вул.Бердянська, вул.Бійська: 85–103; вул.Бо...
Спорт
12 липня в селі Іллінівка Костянтинівського району пройшов відкритий турнір з паркового волейболу (4х4) серед чоловічих команд. Змагання організували з нагоди відкриття волейбольного майданчика в Іллінівській об’єднаній територіальній громаді, повідомляє управління фізичної культури та спорту Донецької облдержадміністрації.  Учасниками турніру стали 6 команд з Донецької області: - команда «Альянс» м. Краматорськ - команда «Чемпіон» м. Костянтинівка - коман...
Культура
Креативну молодь запрошують приєднатися до театрального наметового табору Art Сamp "Театр і діалог", який проходитиме з 24 по 27 липня у м. Кремінна (Луганська обл.) в рамках міжнародного проекту "Музика і діалог: Cлухати, щоб краще розуміти одне одного". Протягом чотирьох днів учасники з різних куточків України будуть знайомитися, спілкуватися та досліджувати способи комунікації через театральні та перформативні практики. Результатом театрального табору с...
Суспільство
Министерство образования и науки Украины разработало и утвердило Концепцию развития английского языка в университетах. Документ предусматривает организацию языковых курсов и интенсивов. Владение английским языком на уровне не менее В1 станет обязательным условием для вступления, В2 - для выпуска. Часть профильных дисциплин предлагают сделать англоязычными и проводить регулярные "скрининги знаний", в частности, ввести обязательное ВНО по иностранному языку...
Суспільство
У Костянтинівці відбудеться чергове засідання виконавчого комітету  міської ради. Засідання заплановано на 17 липня, початок о 14:00. Порядок денний:  1. Інформація про хід виконання заходів з підготовки підприємств житлово-комунального господарства, закладів освіти, культури, охорони здоров'я, електроенергетики до роботи в осінньо - зимовий період 2019-2020 р.р. Інформуватиме: Стригіна Ірина Анатоліївна – в.о. начальника управління комунального господарст...