• Головна
  • Ольга Сабадін із Костянтинівки викладає живопис дітям у Китаї
17:09, 23 квітня 2019 р.
Надійне джерело

Ольга Сабадін із Костянтинівки викладає живопис дітям у Китаї

Ольга Сабадін із Костянтинівки викладає живопис дітям у Китаї

Жителька Костянтинівки Ольга Сабадін поїхала до Китаю викладати дітям живопис та англійську.

З якими труднощами зіткнулася у перший місяць роботи, що передбачає контракт, чому довелося змінити ім'я і чому тимчасово повернулася до України - розказує видання Свои.City

Контракт, уроки і обійми

Ольга має диплом бакалавра Харківської академії дизайну і мистецтв. Вона вирішила поїхати до Китаю - працювати у провінцію Цзянсу. Через агенцію у Києві оформила усі документи, на це пішло понад чотири місяці і тисяча доларів. У лютому 2019 року Ольга отримала дозвіл на в’їзд до Китаю за робочою візою.

Я хотіла познайомитися з культурою, розширити власні горизонти. Як художниці мені цікаво побачити інший простір, дізнатися більше про Китай, - розповіла вона про мету своєї поїздки.

Наприкінці лютого донеччанка прилетіла. За документами Ольга влаштувалася на роботу до приватного тренінгового центру. Її одразу попередили, що буде викладати живопис у центрі і в місцевих дитсадках. За контрактом її робочий день - 8 годин, але по факту він складає 12 годин – з 9:00 до 21:00.

Ольга Сабадін із Костянтинівки викладає живопис дітям у Китаї, фото-1

 - Зранку я працюю з малюками – навчаю їх малювати під час гри. Діти, яким рік, на заняттях з мамами. Це виглядає трохи кумедно: мами весь час фотографують то мене, то своїх дітей. Такий урок триває 20 хвилин. Я намагаюся дати максимально корисну інформацію за цей час.

У кожному кабінеті для занять є монітори, на яких транслюються мультфільми або дитячі пісні, які розучують у групі. Це відео допомагає викладачеві тримати увагу групи.

Після обіду на заняття живописом до Ольги проходять у тренінговий центр – тут урок триває 45 хвилин. За її словами, це діти із забезпечених родин. Загалом за день вона проводить заняття у десяти різних вікових групах.

Ми малюємо на заняттях, при цьому підписуємо усі зображення англійською – вулицю, будинки, дерева, так діти краще запам’ятовують. Також багато рухаємося, танцюємо, поєднуємо на уроках різні елементи навчання, - розповіла Ольга.

Досвід викладання живопису художниця мала і в Україні – у Донецьку, Харкові та Києві, але українські учні, за словами Ольги, відрізняються від китайських.

- Китайські діти завжди хочуть доторкнутися до своєї викладачки. Тому щодня стають у чергу, аби потиснути руку або обійняти мене. Також діти дуже люблять робити фото зі мною, ми це робимо щодня.

У перші дні вони навіть мене нюхали, для мене це було дивно

Китайський підхід у навчання каже: поганих учнів не буває, значить, учитель не зміг зацікавити і пояснити. Кричати на дітей також не можна.

Гроші, житло, повітря

Скільки заробляє, Ольга не сказала. За її словами, викладачам з України та Росії китайці платять від 1 до 3 тисяч доларів.

- У моєму контракті написано, що заробітна плата виплачується один раз на 30 днів. Але насправді китайці рахують не календарний місяць, а 30 робочих днів при шестиденному робочому тижні, тобто виходить, що зарплату мені заплатять за 5 відпрацьованих тижнів. Я до такого не була готова, - поділилася Ольга.

Ольга Сабадін із Костянтинівки викладає живопис дітям у Китаї, фото-2

Живе Ольга у квартирі, яку тренінговий центр орендує для неї. Там немає опалення, вода гріється від сонця. У день приїзду сонця не було, гаряча вода нагрілася за тиждень.

Щоденно на заняття Ольгу возять на авто. Громадського транспорту у місті Суч’єн немає, також немає метро і залізниці. Місцеві пересуваються на автомобілях, велосипедах або електромопедах.

Дихати у 700-тисячному місті важко, усі приїжджі носять маски на обличчі. У багатьох розвивається хвороба легенів.

Доноси, легенда і Ліса

У Китаї офіційно викладати англійську можуть лише носії мови. Ольгу Сабадін з України взяти на роботу на таких умовах не могли. Тому за легендою їй довелося змінити ім’я і країну, з якої вона приїхала. І в жодному разі нікому не говорити, ким вона працює.

- Щодо імені, мені одразу сказали, що Ольга китайські діти не зможуть вимовити, тому треба його змінити. Я вигадала нове – для китайців мене звати Ліса і я прилетіла з Австралії. Їм байдуже, що я, можливо, не схожа на австралійку, але я так кажу їм.

Ольга розповіла, що у Китаї процвітає система доносів. За це офіційно платять гроші – 2 тисячі юанів (це близько 8 тисяч гривень). Завдання “сумлінного” китайця: знайти іноземця, дізнатися його реальне ім’я та країну, з якої він прилетів, а також зарплату, яку отримує. З таким доносом можна іти до поліції.

Я народилася вже у незалежній Україні, тому не знаю, що це таке. Але коли вдома розповіла батькам, вони одразу сказали, що так було у Радянському Союзі – доноси, тотальний контроль, повна несвобода. Мені здається, це страшно

Два роки поспіль у Китаї діє рейтингова система: кожна людина має свій рейтинг, бонуси на рахунку дають можливість виїхати за кордон, отримувати різні знижки. За порушення правил, несплату податків бонуси знімають. Страх їх втратити Ольга побачила на власні очі.

- Одного разу ми стояли на світлофорі з китаянкою, зелене світло ще горіло, я хотіла швиденько перебігти. Але в очах супутниці я побачила страх. Вона зупинила мене і сказала, що нас будуть показувати у місті на моніторах цілий місяць як порушників.

Три дні поспіль Ольга провела у місцевому відділку поліції. Там допитували, що саме вона викладає дітям. Хотіли почути її зізнання про викладання англійської мови.

- Вони передивлялися записи моїх уроків, але звуку там не було. Тобто вони бачили картинку, де ми з дітьми граємо, малюємо, щось говоримо. Упевнено сказати, що я там викладаю, з цього відео не можна. Через три дні мене відпустили.

Їжа, люди і повернення

За місяць у Китаї Ольга Сабадін витратила на їжу 700 юанів (2 800 гривень). За її словами, купувала різну їжу, багато фруктів, куштувала страви у кафе.

- Мені здалося, що у китайців культ їжі, навіть обідня перерва дві години. Вони купують величезні порції, половину цього викидають. Так прогодувати себе натуральними продуктами неможливо, тому там багато штучної їжі.

Українка каже, що у річках вода не блакитна, а жовта, хмар у її місті немає, а кожен світанок схожий на захід сонця. А самі китайці їй нагадують роботів.

Ольга Сабадін із Костянтинівки викладає живопис дітям у Китаї, фото-3

- Спочатку цілий місяць мені здавалося, що я живу у якійсь комп’ютерній грі, потім звикла. Я весь час думаю, кого виховую – майбутніх лікарів чи воїнів? Чи не прийдуть вони, знаючи мову, на нашу землю завойовувати її, бо китайці споживацьки ставляться до ресурсів, їх не вистачає, - сказала Ольга.

Зараз Ольга Сабадін повернулася на Донеччину, оскільки китайці видали їй робочу візу для торгівлі живописом, а не для викладання. Дівчині загрожувала депортація з країни, в останній день свого законного перебування Ольга вилетіла з Китаю.

Донеччанка каже, що її покличуть знову, адже працівники за контрактом обходяться китайцям втричі дешевше навіть за своїх студентів. Тому вже готує валізи, аби знову опинитися у сонячному місті Суч’єн, де багато рожевих квітучих дерев. І мріє, крім викладання, трохи зайнятися живописом – навколишні краєвиди її надихають на це.

Ольга Сабадін із Костянтинівки викладає живопис дітям у Китаї, фото-4
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#костянтинівка #китай #новини #мистецтво #викладач #робота за кордоном #ольга #сабадін
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
live comments feed...