Шкода від спалювання опалого листя та сухої трави

Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. Мешканці українських міст та сіл рідко надають цьому ваги. Тонна тліючого листя виділяє 30 кілограмів чадного газу (він зв’язується із гемоглобіном крові, блокує постачання кисню до тканин організму) та 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. З димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.

В осени під час спалювання бур’янів, трави, інших рослинних залишків пестициди та отрутохімікати, накопичені рослинами за сезон, виділяються в повітря.

Окрім загрози для здоров'я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди як руйнація ґрунтового шару, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини необхідні для розвитку рослин повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола, яка є далеко не найкращим добривом. Щорічне спалювання листя спричинює виснаження ґрунту та зменшення врожайності.

Спалювання рештків рослин і опалого листя небезпечне ще й тим, що може перерости у неконтрольоване горіння. А це в свою чергу може призвести до пожежі.

У Костянтинівці восени та навесні можна побачити як палять листя та відчути цей "аромат".

Починаючи боротьбу із палами у своєму населеному пункті, ви повинні знати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із палами.

Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77 адміністративного кодексу України. Є інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.

Варто дізнатись, чи мають місцеві органи влади (всіх рівнів) додаткові рішення щодо неприпустимості спалювання листя. Якщо спалювання ведеться співробітниками житлово-комунальних управлінь, слід скаржитись на них в житлове управління, управління з благоустрою, міськвиконком. В такому випадку потрібно посилатись на рішення самих місцевих органів.

Якщо скарга не задоволена, слід скаржитись на місцеві органи влади, що її не задовольнили в Державну екологічну інсекцію, пожежну службу, міську санітарно-епідеміологічну службу і в прокурату.

Про паління листя місцевими жителями можна повідомляти дільничому.

Джерело: Держпродспоживслужба