Соня Пилипенко із Костянтинівки розказала про свої перші враження від Сполучених Штатів

У попередній статті ми писали про Соню Пилипенко, яка полетить на навчання в Америку на 9 місяців. Сьогодні Соня розкаже про свої перші враження від перебування в Сполучених Штатах.

«Пробувши в США тільки три тижні дуже важко казати щось на сто відсотків обгрунтоване. Напевно, і цілого року для цього буде мало, якщо не занурюєшся в життя кожного штату окремо. Деякі речі все ж таки вдалося помітити.

Найперше і очевидне, що помічаєш ще в аеропорту - мультикультурність. І це не може не закохувати. Бачиш тут стільки різних людей, стільки рас, орієнтацій і захоплюєшся толерантністю американців.

Моя абсолютна любов тут - розслабленість і легке ставлення до речей. Люди привітніші, легші, але з цього витікає найбільший для мене мінус. Мені не вистачає іноді прямолінійних українців, які ніколи не будуть прикидатися, якщо їм з тобою не цікаво чи вони тобі не подобаються. А тут всі дуже люблять бути занадто вічливими. При цьому часто не маючи того на увазі. Не буду казати за всіх, але я дуже часто зустрічаю таких і після цього почуваюся трохи спустошеною, тому що тут фактично немає людей, яким правда був би хоч трохи потрібен ти або твої думки. Але звичайно всі люди різні, тому не хочу щоб люди думали, що всі американці такі.

Я дуже рада, що свій рік проведу в Лас-Вегасі. Спочатку не була так впевнена, бо і клімат не мій (дощі тут бувають раз в місяць в ідеалі), і місто здавалося зовсім не моїм. А насправді все навпаки. До пустелі звикаєш, а архітектура тут це просто суцільна любов. Все наче витримане в одному стилі: колір, форма, планування, але тут тобі не стає нудно від цього - ти навпаки захоплюєшся стилем цього міста і його автентичністю. Плюс постійно можна побачити щось таке дуже незвичайне і застигнути надовго біля однієї, на перший погляд звичайної будівлі.

Що стосується школи. Кожен вчитель/ка (а їх в мене 9) з усіх сил намагається зробити її/його уроки мега цікавими, для кожного заняття придумують якісь інтерактивні вправи, ігри і активності. Але одразу ж з'являється друга точка зору на ситуацію, коли бачиш наскільки більшість дітей пасивні і не зацікавлені в навчанні. Попри те, шо більшість матеріалу їм "розжовують" і докладають максимум зусиль щоб вони добре вчилися, деяким студентам все одно глибоко не цікаво.

У мене доволі велика школа і там навчається 3000 дітей. Знайомитися з кимось в таких обставинах дуже важко, але в мене є цілий рік для цього.

З волонтерством та іншими позашкільними активностями теж поки що складається добре: мене взяли волонтером в заповідник Springs Preserve, на цьому тижні маю співбесіду в Національному музеї Невади, ходжу в Театральний клуб і, якщо пощастить на прослуховуванні, буду грати в наступній виставі".

Фото з особистого архіву Соні.