Харчування у шкільних їдальнях України – МОЗ

За статистикою 2017-го року, в Україні проживають 7 мільйонів 615 тисяч дітей віком до 17 років. З них 13,3% мають ожиріння. Водночас, за даними Мінінстерства охорони здоров’я, щороку в Україні фіксують близько 15,5 тисяч нових випадків ожиріння в дітей.

Оскільки в школі діти такого віку проводять найбільше часу, аби зменшити ці цифри, Асоціація дієтологів України розробила проект методичних рекомендацій щодо здорового харчування у шкільних їдальнях.

Харчування у шкільних їдальнях має бути пріоритетним. Однак, за словами експерта МОЗ, близько 80% дітей, яким пропонується шкільне харчування, не хочуть споживати їжу в їдальнях. І значну частку їжі, на яку витрачається більш ніж півмільярда гривень державних коштів щорічно, просто викидають.

“Введіть запит у Google і подивіться, як неестетично і бридко часом виглядають страви в їдальнях. Вам самим не захочеться це їсти”, – каже Олег Швець.

Є дві форми забезпечення школярів харчуванням. Перша – це гарячі обіди. З першого до четвертого класу забезпечення відбувається за рахунок місцевого бюджету, далі – учні можуть купувати їжу самостійно. Друга форма – буфетна.

Олег Швець каже, що є можливість змінити ситуацію з харчуванням у їдальнях і на центральному рівні, і на місцевому. Аби запровадити зміни на центральному рівні, треба ввести нові вимоги до продуктів, які можуть використовуватися під час приготування їжі у школах, передбачити наявність харчоблоку, ремонту та справного устаткування у їдальні, виробництва. Хоча це, за словами експерта, вкрай дорого.

“Закордонний досвід демонструє нам, що краще змінювати ситуацію централізовано. Тобто готувати їжу в одній точці (наприклад, на одній міські кухні – ред.), а потім постачати до шкіл та розігрівати її. Тоді легше забезпечити якість продуктів та виробництва”, – каже дієтолог.

Другий напрям у цій сфері – це вимоги до тих продуктів, які продаються готовими. Наприклад, заборона продавати надміру солодке та мучне в буфетах. Ці вимоги мають ухвалюватись на державному рівні й виконуватися постачальниками.

Експерти могли б затверджувати меню на місяць, залежно від сезону. І тоді в усіх школах міста, області чи району було б однакове меню. Так легше контролювати якість харчування.

За проектом методичних рекомендацій, шкільне харчування має бути різноманітним і включати продукти харчування, які походять з різних груп: зернові продукти та/або картопля, фрукти та/або овочі, молоко та/або молочні продукти, м’ясо, риба, яйця, горіхи, бобові, насіння, а також харчові жири (рослинна олія, вершкове масло, неароматизований маргарин).

Меню має включати як мінімум чотири страви. У дитячих садках та в інших закладах дошкільної освіти, в яких дитина проводить до 5 годин, мають подаватися принаймні 2 основні страви: сніданок і обід.

Водночас, калорійність обіду має складати близько 30% від добової потреби в енергії (середня норма розраховується з урахуванням вимог щодо конкретної групи учнів).

Джерело: НУШ.