Соціальне підприємство. Як бізнес на Донеччині вирішує проблеми громад

Соціальне підприємство – це бізнес, метою якого є вирішення соціальних проблем. Від, так би мовити, «класичного» бізнесу його відрізняє наявність соціальної місії. Прибутки соціального підприємства спрямовуються головним чином на розвиток справи, громадські потреби чи на вирішення гострих суспільних проблем.

Найвідоміший у світі приклад соціального підприємства – це «Grameen Bank», заснований у Бангладеші професором Мохамедом Юнасом.  Мохамед прорахував, що даючи невеличкі суми найбіднішим верствам без застави та під дуже низький відсоток можна «запустити» підприємницьку активність населення. Кредити у 20-30 доларів дозволяли селянам купувати дрібну худобу і починати власну справу. Беручи кредит, клієнти давали перед банком певні зобов’язання, що покращували якість їхнього життя: наприклад, пити тільки кип’ячену воду і відпускати дітей до школи. 97% клієнтів банку були жінки. Це підвищувало їх статус у родині, тож вони стали менше потерпати від сімейного насильства. «Grameen Bank» був підтриманий на державному рівні і його досвід був застосований у 40 країнах. У 2006 році Мохамед Юнас отримав Нобелівську премію миру.

Надалі ми розповімо, як принципи соціального підприємництва працюють на Донеччині, а також за її межами.

Весь прибуток – на вирішення соціальних проблем

Соціальне підприємство «Сектор плюс» у Новоазовську створене у 2009 році, як товариство з обмеженою відповідальністю. Засновником його є медичний реабілітаційний центр «Здоров’я» та районна громадська організація інвалідів «Екосвіт». Напрямок діяльності – будівельно-ремонтні роботи.
-Соціальним спрямуванням є безкоштовний ремонт осель людей з інвалідністю. Весь прибуток підприємства спрямовується на розвиток громади та на допомогу людям з інвалідністю. В майбутньому плануємо створити цех, де можна було б облаштувати для них робочі місця, - розповідає одна з засновниць підприємства - Людмила Чорікова.

Внесок у майбутнє

Юрій Манжос – переселенець з Донецька. У рідному місті він мав власний бізнес. Крім того мав досвід роботи дитячим футбольним тренером в проекті ФК «Шахтар» – «Давай! Грай!». На новому місці проживання – у Білій Церкві – Юрію вдалося поєднати обидва напрямки роботи, заснувавши футбольну школу «Arsik Club», яка має місію прищеплювати дітям змалечку любов до спорту, створити умови для всебічного розвитку дитини з акцентом на фізичне виховання.

- У Донецьку в мене був невеликий бізнес, але повноцінно продовжити його на новому місці не судилось. З іншого боку, здійснилась моя мрія попрацювати у професійному футболі. Я очолив відділ з маркетингу місцевого клубу Арсенал-Київщина, який виступав у Другій Лізі. Досвід у бізнесі мені став у нагоді. Майже без грошей був створений сайт, презентаційні матеріали клубу, програма лояльності. А вже навесні 2015 року ми першими серед футбольних клубів України запустили проект – футбольна школа для дошкільнят «Arsik Club», - розповідає Юрій.

Загалом розуміння соціального підприємництва досить широке. Одні вважають, що це бізнес, який здатен знайти баланс між жадобою прибутку та моральними принципами, інші, що це підприємства, діяльність яких покращує життя вразливих верств населення, комусь важливо, щоб прибуток спрямовувався на вирішення соціальних проблем чи спрямовувався як інвестиції в освіту та технічні новації.
У будь якому разі, ті чи інші аспекти соціальної відповідальності знаходять відгук у бізнесменів різного рівня – від дрібного підприємця до великих заводів.

Так переселенка Олена Кузьменко, що переїхала до Лиману з Донецька і відкрила там магазин, працевлаштовує переселенців, бо знає, наскільки важко їм знайти роботу, а слов’янський кераміст Олександр Полігенько спрямовує частину прибутку з продажу керамічних виробів на допомогу АТО. А Валерій Гармаш зі Слов’янська створив інформаційний портал для мешканців Слов’янська, коли після подій 2014 мешканці не мали ніякої правдивої інформації про події.

Постійну допомогу громаді в організації культурних заходів та упорядкуванні міста надає Клуб підприємців Краматорська, який об’єднав кількадесят соціально відповідальних бізнесменів міста. Члени клубу облаштовують у Краматорську зони відпочинку, прикрашають місто вуличними скульптурами, стають організаторами фестивалів чи безкоштовних освітніх курсів у галузі високих технологій.
І таких прикладів, коли бізнес не просто діляться частиною прибутків з нужденними, а підходять до вирішення соціальних проблем системно, стає все більше.

Для підтримки соціальних підприємств було створено проект KramatorskInnovationPlatform, в якому успішні підприємці та початківці зможуть отримати консультації з юридичних або бухгалтерських питань, відвідати навчальну програму та дізнатись більше про можливості бізнесу.

Проект «KramatorskInnovationPlatform» реалізується ГО «Вільна Хата» та ГО «Українська Асоціація Фрілансерів» (FreeUA)у Краматорську у співпраці зФондом Східна Європа та ChildFundDeutschlande.V. за рахунок коштів, наданих Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини. Проект є частиною комплексної програми «Сприяння розвитку міжсекторного партнерства в цілях захисту інтересів дітей: долучення ВПО до активних учасників процесу».

 - Ми, як громадська організація, маємо ресурс, що може допомогти покращити ваш бізнес,  - кажуть керівники проекту, Олена Кучерук та Анастасія Славянська. - Ми запрошуємо спеціалістів з дизайн-мислення, ефективних продаж, бізнес-тренерів та експертів, які допоможуть вивести бізнес на новий рівень, ми маємо інформацію про всі гранти, які можуть отримати наші мешканці та готові ділитись цією інформацією з підприємцями, що також як і ми прагнуть розвивати місто та покращувати якість життя.