Давні традиції святкування Новго Року в Україні

Новий рік – давнє і, напевно, одне з найпопулярніших свят по всьому світі. Проте кожна країна має свою історію і свої традиції його святкування.

В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер 2 рази.

В українській культурі аж до початку ХХ століття різні свята були поєднані з язичницькими традиціями, а новорічні свята наповнювались чарами і містикою.

Побутувало уявлення про те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно. До цієї ночі, як і до свята Івана Купала, приурочені перекази про палаючі гроші та скарби. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року. На цьому ґрунті сформувалися звичаї, обряди, заборони та обмеження, в яких яскраво відбився світогляд хлібороба, його невпевненість у завтрашньому дні, страх перед стихійними силами природи.

Вечір 31 грудня називали щедрим, або багатим, до нього готували багатий святковий стіл. Тоді ж вдавалися до різноманітних магічних ритуалів.

В новорічну ніч були популярні ворожіння.

Оскільки українці, передусім, хліборобська нація, то більшість обрядів були спрямовані на захист худоби та збільшення врожаю. Господар звертався із закликами родючості до дерев, тварин, пропонував їм скуштувати святкових страв. Щоб родив сад – його тричі босими оббігали діти.

На ніч надворі лишали по снопу жита, пшениці, ячменю. На якому снопу буде іній, та культура і вродить.

Дівчата гадали на свою майбутню долю – кидали чобіт, питали ім’я першого зустрічного. А щедрування, засівання та обряд Маланки побутують досі.

Замість ялинки символом Нового Року був Дідух - перший зажинковий сніп, прикрашений стрічками, вінками, квітами. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув'язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Верхівка новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з колоссям. Гілки «дідуха» — за них правили зібрані докупи пучки, що зверху відповідно розгалужувались, — обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні багатої куті . Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. Дідух символізував спільного предка. В домі його ставили на столі на покуті.

З початком ХVІІІ століття свято Нового року переносять на 14 січня. У переддень цього свята прийнято було пошановувати Маланку. Маланка - Вода, що спадає на Щедрий вечір разом з Василем - Місяцем сповістити господарів про майбутні урочистостіі погостювати в народі так і називається – гостини Меланки.

Василів вечірбув завжди «віщим». Саме тоді прийнято було ворожити на судженого, свою долю, на майбутнє. Цей вечір був чарівним і особливим – сусіди, які посварились, обов’язково йшли миритись. А хлопці, отримавши гарбуза від дівчини, йшли ще раз спробувати долю, сподіваючись у Василів вечір розчулити майбутню наречену.

Слід зазначити, що Спочатку Новий рік для наших предків був цілком весняним святом. Оскільки у всіх стародавніх народів святкування Нового року зазвичай співпадало з початком відродження природи і в основному було приурочене до березня - початку землеробських робіт, то й давні слов’яни початок нового року асоціювали з приходом весни. Зима втекла – отже, настав новий рік. Найімовірніше його пов’язували з появою нового місяця та святкували в переддень весняного рівнодення, називаючи „Новим Літом”. 

Зміни прийшли у XV столітті, коли православна церква прийняла греко-візантійський обряд і новий початок року – тепер свято наставало 1 вересня. Цю дату затвердив Нікейський собор як час першої проповіді Ісуса Христа. На тій частині України, яка була в складі Великого князівства Литовського, Новий рік святкували 1 січня, за католицьким обрядом. Із запровадженням григоріанського літочислення весь християнський світ перейшов на святкування Нового року 1 січня.

На території сучасної України це сталося 1700 року за наказом російського царя Петра І. Проте юліанське літочислення збереглось до 1918 року, тобто літочислення велось за старим стилем, з 1918 року – за новим, григоріанським календарем, різниця між ними склала 14 днів. Той же Петро І запровадив прикрашати ялинку, запускати феєрверки, влаштовувати маскаради та всіляко веселитись. У той часлюди вірили, що, прикрашаючи новорічну ялинку, вони роблять злі сили добрішими. Вже давно про це забуто наступними поколіннями, але ялинка —як і раніше залишається символом новорічного свята.

Лише у 1918 році на землях України впроваджується григоріанський календар, а Новий рік знову починає збігатися з європейським. Натомість православна церква відмовилась переходити на новий стиль, через що усі нерухомі церковні свята та Новий рік продовжують святкуватися за юліанським календарем.

Оскільки традиційне народне святкування Нового року в Україні мало під собою глибоке релігійне та звичаєве підґрунтя, то люди не могли відмовитися від старовинного обряду прадідів та продовжували святкувати Новий рік між Різдвом та Водохрещам , тепер не 1, а 14 січня. Саме це свято зберегло усю традиційну обрядовість та релігійно-культовий зміст, які передавалися з покоління в покоління. Так з’явився в Україні Старий Новий рік .

Інформація взята з відкритих джерел

Слов'янськ новини НовийРік Україна традиції святкування зима свята
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Автор
(0 оценок)
Актуальность
(0 оценок)
Изложение
(0 оценок)
2 просмотра в сентябре
Я рекомендую
Пока никто не рекомендует

Комментарии

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов

Общество
Цього тижня читачів найбільше цікавили новини, які відбулися у місті та районі. П’яту сходинку посіла новина про конкурс «Арт подвір’я». Подібний захід вперше провели у нашому місті. У ньому взяли участь 13-ть дворів. Переможці отримали у подарунок розважальну програму для дітей. Четверте місце посіла стаття, у якій описані актуальні вакансії в Костянтинівці. На третьому місці новина про ДТП, яке сталося у Костянтинівському районі на шляху Покровськ-Бахмут...
Общество
Сьогодні у Костянтинівці розпочалися Безкоштовні курси української мови. Щороку до проекту долучаються нові міста, за кожним містом стоїть щонайменше один координатор та один викладач. У проекті взяли участь 34 міста, понад сто волонтерів: викладачів, координаторів, митців. Дехто в проекті працює з першого дня. Очільницею курсів у Костянтинівці 5-й рік поспіль є волонтер, вчитель української мови та літератури – Надія Зубатюк. Вона читатиме курс з українсь...
LifeStyle
Вот-вот в городе начнется настоящая осень с холодными ветрами, дождями и опавшими листьями. Для многих такие изменения в погоде могут стать поводом для грусти. Но есть возможность избежать типичной осенней депрессии. * Под “осенней депрессией” в данной статье подразумевается состояние временного ухудшения настроения, не имеющее отношения к аффективным расстройствам более глубокого уровня. Важно знать и помнить, что депрессии бывают разных типов, правильно...
Общество
У п'ятницю в Костянтинівському закладі загальної середньої освіти I-III ступенiв №1 вiдбувся шкільний ярмарок. На подвір'ї школи зібралися завзяті продавці, які розхвалювали свій товар, розгублені покупці, в яких очі розбігалися від розмаїття товарів. Товару було стільки, що під кінець торгу продавці були змушені знижувати ціни і знову без спочину запрошували до своїх «прилавків». На ярмарку були заборонені товари для продажу: молочні вироби м'ясо газовані...
Общество
21 вересня до Всеукраїнської акції «Голуб миру» та до Міжнародного дня миру в Костянтинівській бібліотеці організували флешмоб «Паперові голуби над Україною летять». Захід провела провідний бібліотекар - Людмила Черняєва. В бібліотеку були запрошені учні 7-го класу 13-ї школи на чолі з класним керівником Оксаною Кіріченко, а також військові: Олександр Земсков і Антон Ковальчук. Людмила розповіла присутнім про історію свята, продемонструвала відеоматеріал «...
Общество
В п’ятницю на подвір’ї Костянтинівської школи №3 відбувся осінній ярмарок. Кожен клас презентував свій святково прикрашений і заповнений смачним товаром стіл. Школярі рекламували і пропонували усім учасникам і гостям ярмарку свої смаколики: домашню випічку, овочі, фрукти, ягоди, горіхи, солодкі напої. Серед покупців були: вчителі, батьки, перехожі, школярі. Вони не шкодували грошей на дари осені і кондитерські вироби. Поки одні школярі вели жваву торгівлю,...
Медреформа в Костянтинівці
Отримання якісних медичних послуг населенням зможе забезпечити зниження рівня захворюваності, підвищить рівень тривалості життя, зменшить витрати на лікування хвороб та сприятиме вчасному їх виявленню. Реформа охорони здоров’я відбувається на всіх рівнях: державному, регіональному, місцевому. Як же триває реформування медицини в селі? Яких позитивних змін чекати? Команда руху “Сильні громади” проаналізувала процес реалізації медичної реформи у сільській мі...
Общество
Пленарное заседание коллегии Константиновского района провели в Веролюбовском сельском совете. Во время заседания одним из вопросов было обсуждение ремонта дорог в районе. На 2018 год было предусмотрено 14,5 млн. гривен. Из них 7,5 потратили на ямочный ремонт дорог, остальные деньги на их содержание. Было отремонтировано 12 дорог, из них 4 на суму от 0,5 до 1,0 млн. гривен.: это дороги Дружковка – Белокузьминовка - Пугачевка, Константиновка-Марково и Горня...
Партнерский материал
В последнее время город Славянск на мировой арене звучал только в контексте военных действий на Донбассе. Пророссийские наемники захватили город в апреле 2014 года, с тех пор Славянск был у всех на слуху. О нем говорили по телевизору, писали в интернете и газетах, говорили в кабинетах высокопоставленных лиц. После того, как сепаратисты вместе с наемниками покинули город под натиском украинских военных, в городе наступил мир. Сегодня здесь по улицам беззабо...