У Костянтинівці відкрила свої двері Літературна вітальня

Осінь цікава пора року. У цей час дуже сильно змінюється настрій людини, який тісно пов’язаний з погодою. Осінь по-особливому тепла, чудова, десь сумна, і справді прекрасна пора року. Вона підкорює серця розмаїттям барв та дарує особливий душевний стан. Про осінь писали і пишуть поети, співають пісні.

Сьогодні у сонячний осінній день в Палаці молоді «Юність» зібралися поети-початківці та поети-професіонали. У літературній вітальні «Кружляє листя містом» читали вірші про осінь студенти Костянтинівських навчальних закладів та запрошені гості. Ведучою заходу була Людмила Клекоцюк.

Власні вірші на святі презентували студенти:

Медичного коледжу: Сорбат Катерина, Удовін Максим.

Індустріального технікуму:Д’ячкова Ярослава, Глоба Надія, Мєдвєдєва Валерія.

Студенти Професійного ліцею Алексєєнко Анастасія і Барошніченко Єлизавета прочитали вірші Костянтинівської поетеси Наталії Миронової.

Студент професійно-будівельного ліцею Кілко В’ячеслав декларував вірші Владислава Котілова.

У заході взяли участь запрошені гості. Серед них були члени Костянтинівськоїго літературного об’єднання «Дзеркало» та голова волонтерської організації «Тризуб» Василенко Олег(м.Торецьк).

Олена Степанчук(член літературного об’єднання «Дзеркало») прочитала рядки з власної поезії:

Осень бывает разной:

Порою тиха и светла,

Порою, как вздорная дама,

Окатит дожем сполна.

С утра весела и игрива

Закружит в саду листопад,

Вечером, брови сдвинув,

Бросит холодный вигляд.

Людмила Донченко – член літературного об’єднання «Дзеркало» поділилася:

"До мене приходить натхнення в момент гострих переживань. Це можуть бути приємні або погані події в житті. Нещодавно за допомогою моєї родини я змогла подолати тяжку хворобу. Я пишу про сумні моменти в житті людини, про тяжкі речі від яких з’являються сльози. Сьогодні читала вірші про осінь".

Как осени печальна красота...

Уже парит морозное дыханье.

Стихают звуки, в них - былая суета.

Салют из листьев - яркое прощанье!

Василенко Олег сказав:

«Чудово, що молодь підіймається і пише. Я з задоволенням відвідую подібні заходи».

Прочитав рядки з власного вірша:

Поля пожовтіли в замерзлій красі,

Нудьгує під вікнами матінка-осінь.

Промчалося літо, неначе таксі,

Лишаючи слід, що відніється й досі.